На замовлення Інституту української мови НАН України розроблено та впроваджено базу даних — "Український діалектний фонофонд" ( УДФ )

УДФ — це база даних яка поєднує текстову, картографічну та аудіо інформацію. Користувач цього інструменту має змогу відтворювати зразки усного діалектного мовлення з усіх областей України як з таблиці, так і з географічних карт. Режим Таблиця Бази даних УДФ дає можливість користувачеві: шукати, групувати (сортувати), відбирати (фільтрувати) зразки мовлення за кожним із критеріїв (параметрів), зокрема — за адміністративно-територіальною належ­ністю, відне­сен­ням до наріччя і говору, за статтю, віком, роком народження, даними про освіту, про записувача, за технічними показниками звукових файлів.

Режим Атлас УДФ дає можливість користувачеві відтворювати зразки мовлення безпосередньо на картах. Атлас УДФ складається з 24 карт, що відповідають кожній області України. Пошук здійснюється за населеними пунктами на картах (топографічно). Обрання записів мовлення в атласі здійснено за принципом районної репрезентативності. Звучання обраного матеріалу реалізується за допомогою програмного забезпечення ОС.
Реалізовано режим Імпорту та Експорту, що дає змогу користувачеві отримувати вибірку з Бази даних УДФ у файли різних форматів (RTF, XLS та HTML) для подальшої роботи з ними.

Самі записи українського діалектного фонофонду є багаторічним проектом Інституту української мови і були здійснені в різний час і з різною науковою метою науковцями НАН України, викладачами і студентами університетів України та зарубіжних україністичних закладів. 2004 року було опубліковано реєстр фонозаписів: [Український діалектний фонофонд: науково-інформаційне видання / П.Ю. Гриценко, О.А. Малахівська, В.М. Поістогова. К., 2004, 170 с].

Переважна більшість зразків мовлення — це оцифровані записи мовлення, які були здійснені впродовж 1960х-70х років на магнітофонну плівку в польових (експедиційних) умовах. Тому більшість зразків мовлення мають невисоку якість звучання. Однак це ніяк не применшує евристичний потенціал фонозаписів. Зразки усного діалектного мовлення — це безцінне джерело для наукового вивчення української мови; а їхнє зібрання й існування у вигляді фонду — це емпірична база для дослідника.

Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 р.

Енциклопедія охоплює історію Києва від перших поселень на теренах міста до Лютневої революції 1917 р. і налічує близько 2800 статей.

Увесь період умовно поділений на 16 розділів, кожен з яких характеризує окремий етап в розвитку Києва та являє собою цілісний комплекс довідок про історичні події, економічне, соціальне, культурне та політичне життя міста і його мешканців. Всі періоди супроводжуються відповідними картами та схемами, загальна кількість яких складає близько 107, ілюстраціями (близько 3000), та нерозривно пов’язані з історичним розвитком всієї Східної Європи.

Матеріал був підготовлений кваліфікованими спеціалістами, подається у цікавій науково-популярній формі і розрахований на широке коло користувачів — від студентів до фахівців, що вивчать історію.

Інтерактивна система перехресних посилань дозволяє легко знаходити потрібну довідку, карту, схему, хронологічну таблицю або пояснення терміну чи поняття.

Структура енциклопедії дозволяє або відразу звернутися до пошукової системи (розділ "Довідкове бюро") за потрібною довідкою, або отримати більш докладну інформацію про який-небудь із 16 історичних періодів, обравши розділ “У глиб часів”. У цьому розділі до уваги користувача також пропонуються карти, хронологічна таблиця і навіть родоводи правлячих династій та найбільш відомих родин періоду. [Детальніше]

Київ. Історична енциклопедія. З 1917 по 2000 рр.

Друга частина енциклопедії присвячена історії Києва від Лютневої революції і до нашого часу. Видання має науково-популярний характер. Основна риса текстів, сполучення популярності викладу з науковою достовірністю та об'єктивністю.

До роботи над статтями були залучені досвідчені фахівці історики, мистецтвознавці, літературознавці, економісти, співробітники Інституту історії України, Музею історії міста Києва, Інституту історії та теорії архітектури та містобудування, Інституту біографістики. Науковим керівником проекту був заступник директора Інституту історії України професор С.В.Кульчицький.

Видання містить близько 2500 статей-довідок, приблизно 3000 ілюстрацій (фотографії, репродукції мистецьких творів) близько 90 карт (що становить 3000-3300 друкованих сторінок). Близько 30% матеріалів було опубліковано вперше.

Матеріал можна умовно згрупувати за тематикою:

загальний нарис історії міста;

видатні події;

тематичні нариси;

біографії видатних діячів;

пам'ятки архітектури, пам'ятники;

установи, організації, підприємства;

явища та процеси міського життя;

природа та окремі місцевості;

допоміжні довідки.

Органічне сполучення в одному виданні тексту, карт, звуку, відеоряду та вишуканого дизайну створює нову якість відображення та сприйняття інформації і робить енциклопедію унікальною. Енциклопедія має дві мови користування — українську і російську. [Детальніше]

Храми Києва. Історична енциклопедія

Видання є першим виданням (як серед електронних, так і серед паперових), де зібрані відомості про усі відомі фахівцям церкви, монастирі, молитовні будинки, каплиці, дзвіниці, а також синагоги, що існують або колись існували на терені української столиці. Кожній будівлі присвячена окрема стаття або навіть кілька статей, які розповідають про історію сакральної споруди, дають її стислий архітектурний опис тощо.

Тут можна знайти матеріали, які пояснюють назви храмів, розповідають про їхніх фундаторів, будівничих та дослідників. Крім того, енциклопедія містить цитати з історичних документів, оглядові нариси (наприклад: печерні монастирі Києва, устрій православного храму та ін.).

В роботі над виданням брали участь досвідчені історики, мистецтвознавці, богослови, священнослужителі, музикознавці (з питань літургії).

Видання містить близько 600 статей, більше 1400 ілюстрацій, церковний календар та 25 карт і схем (що разом становить до 700 друкованих сторінок).

Музична частина містить близько 180 хвилин шедеврів духовної музики у виконанні провідних хорових колективів Києва.

Органічне сполучення тексту, карт, музики та вишуканого дизайну створює нову якість відображення та сприйняття інформації, що робить енциклопедію ще більш унікальною.

Енциклопедія має три мовні модифікації — українська, російська та англійська мови. [Детальніше]

Києво-Печерська Лавра. Історична енциклопедія

Києво-Печерська Лавра одна з найбільших святинь православного світу. Від часів Київської Русі вона являє собою визначний осередок духовного життя, взірець подвижництва і благочестя. Саме тут було закладено підвалини східнослов'янського мистецтва і літератури, історіографії та медицини, архітектури та церковного співу. Величезний духовний авторитет Лаври зробив її символом та втіленням релігійної самосвідомості нашого народу.

Уперше в одному виданні зібрано всебічну інформацію про історію Києво-Печерської Лаври. Значна частина матеріалів публікується вперше.

Енциклопедія містить:

стислий нарис історії монастиря;

30 оглядових нарисів про різні аспекти життєдіяльності лаврської братії;

170 біографій преподобних Печерських, а також осіб пов'язаних з Лаврою;

60 описів архітектурних пам'яток та визначних споруд;

опис місцевостей, словник церковних, архітектурних термінів та інше;

750 ілюстрацій до статей енциклопедії;

система автоматичного перегляду ілюстрацій з музичним супроводом;

15 інтерактивних карт-реконструкцій Лаври та навколишніх земель у різні епохи;

інтерактивні схеми Ближніх і Дальніх печер, штатного розкладу Лаври;

180 хвилин Православної духовної музики;

відеоогляд деяких об'єктів Лаври.

[Детальніше]

Національна опера України

Видання присвячено 100-річчю будівлі Національної Опери України і розповідає про минуле та сучасне славетного музичного закладу.

Текстова частина проекту складається із вступної статті; оглядових нарисів: "Сторінки яскравої історії", "Архітектура", "Гастролі"; статей-довідок про діячів театру: "Корифеї", "Творчий колектив"; довідок про вистави сучасного репертуару.

Музична частина проекту налічує близько 5 годин музики, це: фрагменти опер та українські народні пісні у виконанні співаків і музикантів минулого та сучасності, які становлять гордість не тільки Київського Оперного театру, але і всього українського музичного мистецтва.

Всього видання містить близько 150 статей-довідок, більше 570 ілюстрацій, 280 хвилин музики, план театру та план залу (що загалом становить 280 друкованих сторінок книги формату А4).

Органічне сполучення в одному виданні тексту, схем, звуку та вишуканого дизайну створює нову якість відображення та сприйняття інформації і робить видання унікальним.

Україна 2004. Події. Документи. Факти

Дане видання — це пряма мова України у 2004 році. Це — мова документів і фактів, які можна сприймати або не сприймати, але не можна заперечити, а тим більше — спростувати. Після цих сторінок Україна, як ми наочно переконалися, впевнено перегорнула нову сторінку своєї історії.

Революційні події листопада-грудня 2004 року вершилися не лише на Київському Майдані Незалежності. Неупереджений читач, долаючи каскади стенограм і виступів, постанов і законів, заяв і звернень, судових ухвал і з'їздівських резолюцій, помітить, що не менш драматична боротьба точилася у стінах Верховної Ради України.

Стисло, однозначно і вичерпно, а тим більше по гарячих слідах, на цілу зливу запитань не відповісти. Учасникам, сучасникам та очевидцям тих подій важко бути цілком об'єктивними у своїх міркуваннях і висновках. Але це вкрай необхідно — щоб винести уроки з того, що було і що сталося, та врахувати їх у дальшому житті і роботі, яка чекає попереду.

Видання містить:

3120 — сторінок тексту документів (діяльність Верховної Ради України, рішення Верховного та Конституційного Судів України, діяльність Президента та Кабінету Міністрів, діяльність ЦВК, кандидатів у Президенти України, органів прокуратури та СБУ, представників місцевих органів влади і місцевого самоврядування, біографії активних учасників подій, реакція світової спільноти та участь зарубіжних представників у вирішенні політичної кризи в Україні);

345 — ілюстрацій (засідання ВР України, ВС України, ЦВК, діяльність Президента, кандидатів у Президенти, міжнародні зустрічі, виборчі дільниці, Майдан Незалежності тощо);

6 г. 40 хв. — звукових фрагментів та 2 г. 30 хв. — відеоматеріалів.

_{Примітка: всі стенограми подаються мовою оригіналу із збереженням мовно-стилістичних особливостей.}

Україна дипломатична. Науковий щорічник

Цей випуск «України дипломатичної» присвячується — 90 річчю української дипломатії, яка стала чинником міжнародного життя ХХІ століття, в яке Україна ввійшла як велика геополітична європейська держава, інтегрована у світовий політичний, економічний, культурний процес.

Випуск містить: статті про розвиток української дипломатії; песоналії послів України в іноземних державах та іноземних послів в Україні; політичні дискурси; хроніка подій; фото з міжнародних виставок, підготовлених Укрінформом; тощо.

Видання рекомендоване до друку Вченою радою Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України як навчальний посібник. Протокол № 1 від 17 жовтня 2007 р.

_{Вищою Атестаційною Комісією України щорічник визнано фаховим виданням з політичних, історичних наук.}