За ре­зульта­та­ми від­кри­тих тор­гів, про­ве­де­них че­рез сис­те­му елект­рон­них за­купі­вель на пор­та­лі prozorro та на за­мов­лен­ня Інсти­ту­ту україн­сь­кої мо­ви НАН Украї­ни ви­да­но:

29.12.2017

П.Ю. Гри­цен­ко. Мо­ва у про­сто­рі: від карто­графу­ван­ня до ареа­ло­гії. Об­сяг — 324 с., фор­мат — 60х90/16.

У книзі розкри­то різ­ні проя­ви фено­мену просторо­вого бут­тя мо­ви, відтво­рено­го в лінгві­стич­них атла­сах. Кар­ти як фор­ма упоряд­куван­ня та візуаль­ного пред­став­лення поши­рення мов­них оди­ниць, проце­сів ство­рює осно­ву для виявлен­ня закономір­ностей формуван­ня ареа­лів кож­ного мов­ного яви­ща. Загально­мовний та регіональ­ні атла­си українсь­кої мови, карто­графія інших слов’янсь­ких і не­слов’янсь­ких мов станов­лять ґрунт для якісно ново­го досліджен­ня насам­перед структу­ри, формуван­ня й розвит­ку україн­ської мови, її взаємо­дії на різ­них ета­пах істо­рії із спорід­неними слов’янсь­кими, просто­рово суміж­ними та терито­ріаль­но від­далени­ми мова­ми. Просто­рова пара­дигма лінгві­стично­го ана­лізу сут­тєво змі­нює зміст, глибину пізнан­ня мови. Читати…

29.12.2017

дру­га части­на Діа­лек­ти в синхро­нії та діа­хро­нії: текст як джере­ло лінгві­стич­них сту­дій / Відп. ред. П.Ю. Гри­цен­ко. Об­сяг — 504 с., фор­мат — 60х90/16.

У книзі вміщено матеріали Міжнародної наукової конференції “Діалектний текст як джерело лінгвістичних студій” (Київ, 23–24 березня 2015 р.), присвяченої актуальним теоретичним і практичним питанням діалектної текстографії. У наукових розвідках висвітлено проблеми інформаційного потенціалу діалектного тексту порівняно з іншими типами лінгвістичних джерел – атласами, словниками, дескриптивними працями; розкрито можливості дослідження мовного ландшафту, його динаміки та іншомовних зв’язків крізь призму діалектного тексту. Розглянуто прийоми аналізу діалектного тексту, методологію й засади створення діалектних фонофондів, текстотек і звукових атласів; способи репрезентації інформації в зібраннях діалектних текстів. У виданні представлено дослідження мовознавців України, Білорусі, Росії та Польщі. Читати…

29.12.2017

мате­ріа­ли до Слов­ни­ка україн­ських го­ві­рок Закар­пат­ської об­ла­сті. Вип. 1. М.А. Гри­ца­ка. Обсяг — 320 с., формат — 70х100/16.

У Словнику представлено лексику архаїч­ного українсь­кого закарпатсь­кого гово­ру, яку збирав і опрацьо­вував відомий україн­ський мово­знавець Мико­ла Андрійо­вич Гри­цак (18.12.1908 — 07.04.1979) з кінця 20-х рр. до кінця свого життя. Слов­ник ство­рено на базі руко­писної карто­теки матеріа­лів та опрацьо­ваної М.А. Гри­ца­ком части­ни слов­ника. Пропоно­вана лексико­графічна праця є певною мірою ре­конструктив­ною і ре­презен­тує за­карпат­ські говір­ки давні­шого хроно­логіч­ного зрізу — від 20-х до 70-х рр. ХХ ст.
У Словнику відбито лексику різно­манітних ідео­графіч­них сфер, яка доклад­но відтво­рює само­бутню культу­ру україн­ців Закарпаття; лексикон та ілюстра­тивний матеріал залишають­ся важли­вим джере­лом пізнан­ня структур­ного розма­їття гові­рок. Читати…

29.12.2017

В. Дуб­ров­ський. Мос­ков­сько-Україн­ська Фра­зео­льо­гія. Обсяг — 128 с., формат — 60х90/16.

Оригінальна вступна стаття.
"Україна певною ходою простує до власного державного життя. Националізація цього життя стоїть на черзі дня. Відсутність інтелиґенциї української культури почасти перешкоджає цій справі. Що ж до тих інтелиґентних сил, що в чисельній масі працюють на пожиток українського народу, то вони, на жаль, не мавши українського виховання, не вчившись по українських школах, не знають рідної мови, не відчувають духу її, а мова — це ж підвалина нашого життя. Через те коли інтелиґенти українські пробують писати українською мовою, то їм, що думають по-московському, доводиться московські фрази перекладати українськими словами і виходить мова не українська, а московська. Тому часто трапляються навіть в українській художній літературі такі вирази, як "кидається в вічі = бросается вѣ глаза" замісць "впадає на очі"; "сміється над ким = смѣется надъ кѣмъ" замісць "сміється з кого"; "в хвилю гніву = в минуту гнѣва" замісць "під гарячу руч"; "говорити, писати на українській мові або в українській мові = говорить, писать на укр. языкѣ" замісць "говорити, писати українською мовою". Щоб стати в помочі всім, хто охочий пильнувати чистоти нашої мови, котра може засмітитися силою силенною усяких москалізмів та полонізмів, я поклав зібрати — скільки було змоги за короткий час — хоч деякі русізми і подати до них українські сінонімічні речення..."Читати…

24.01.2017

За підтримки Міжнародної благодійної організації "Фонд Схід­на Євро­па" та на замов­лен­ня Управ­лін­ня спра­ва­ми Верхов­ної Ра­ди Укра­їни, в рамках Програ­ми USAID "РАДА", роз­робле­но та впро­вадже­но спеціальні пар­ламент­ські інформа­цій­ні ресурси: "Пор­тал гро­мадсь­кого обго­ворен­ня законо­проек­тів", Сис­тема "Елек­трон­ний Комі­тет Верхов­ної Ра­ди Укра­їни" та Сис­те­ма "Елек­трон­на зала пленар­них засі­дань Верхов­ної Ради України".

Основна мета — запроваджен­ня спеціалі­зова­ного Інтер­нет ресур­су, що забез­печує комуніка­цію суб'єк­тів законо­творчого про­цесу (суб'єк­тів пра­ва законо­давчої ініціа­тиви, держав­них інсти­туцій, органі­зацій, у тому чис­лі громадсь­ких, науко­вих уста­нов, експер­тів у відпо­відних галу­зях, грома­дян тощо) з ме­тою вдоско­нален­ня націо­нально­го законо­давства.

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОПРОЕКТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ — це інформа­ційна систе­ма для обго­воренн­я законо­проек­тів; перег­ляду законо­проек­тів, що знахо­дять­ся на ро­згля­ді у Верхов­ній Ра­ді Украї­ни; голосу­ван­ня за публіч­не обго­ворен­ня законо­проек­ту; пере­гля­ду резуль­татів обгово­рен­ня для законо­проек­тів, тер­мін обго­ворен­ня яких закін­чив­ся; ста­тис­тики обго­ворен­ня законо­проек­тів; пере­гля­ду актив­ності користу­вачів.

ЕЛЕКТРОННИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ — це інформа­ційно-аналі­тич­на систе­ма, що створе­на для без папе­ро­вої ро­бо­ти на­род­них депу­та­тів Украї­ни з поряд­ком ден­ним пленар­ного засідан­ня Верхов­ної Ра­ди Украї­ни та всі­ма електрон­ними вер­сія­ми усіх супро­від­них доку­мен­тів, що сто­сують­ся пи­тань поряд­ку ден­ного, під час пленар­ного за­сідан­ня Верхов­ної Ра­ди Украї­ни.

04.08.2016

На замовлення Інституту україн­ської мо­ви НАН Укра­їни роз­роб­лено та впро­вадже­но базу да­них — "Україн­ський діа­лект­ний фоно­фонд" (УДФ).

УДФ — це база да­них яка поєд­нує тексто­ву, карто­графіч­ну та ау­діо інфор­мацію. Користу­вач цьо­го інстру­мен­ту має змо­гу відтво­рюва­ти зраз­ки усно­го діалект­ного мов­лен­ня з усіх облас­тей Украї­ни як з табли­ці, так і з гео­графіч­них карт. Ре­жим Таблиця Бази даних УДФ дає можли­вість користу­ваче­ві: шука­ти, групу­ва­ти (сорту­ва­ти), відби­ра­ти (фільтру­ва­ти) зраз­ки мов­лен­ня за кож­ним із крите­ріїв (пара­мет­рів), зокре­ма — за адміні­стратив­но-терито­ріаль­ною належ­ністю, від­несенн­ям до на­річ­чя і го­во­ру, за стат­тю, ві­ком, ро­ком народ­ження, да­ними про осві­ту, про запису­вача, за техніч­ними по­казни­ками звуко­вих фай­лів.

Режим Атлас УДФ дає мож­ли­вість користу­ваче­ві відтво­рюва­ти зраз­ки мов­лен­ня безпо­серед­ньо на кар­тах. Атлас УДФ скла­даєть­ся з 24 карт, що відпо­віда­ють кож­ній обла­сті Украї­ни. По­шук здійсню­єть­ся за населе­ними пункта­ми на кар­тах (топо­графіч­но). Обран­ня запи­сів мов­лен­ня в атла­сі здійсне­но за принци­пом район­ної ре­презентатив­но­сті. Зву­чан­ня обра­ного ма­теріа­лу реалі­зуєть­ся за допо­мо­гою про­грам­ного забез­печен­ня ОС.

Реалізовано режим Імпор­ту та Експор­ту, що дає змо­гу користу­ваче­ві отриму­вати вибір­ку з Ба­зи да­них УДФ у фай­ли різн­их форма­тів (RTF, XLS та HTML) для по­даль­шої ро­бо­ти з ни­ми.

Самі запи­си україн­сько­го діа­лект­ного фоно­фонду є багато­річ­ним проек­том Інсти­ту­ту українсь­кої мо­ви і бу­ли здійс­нені в різ­ний час і з різ­ною науко­вою ме­тою науков­цями НАН Украї­ни, виклада­чами і студен­тами універ­сите­тів Украї­ни та за­рубіж­них україністич­них закла­дів. 2004 ро­ку бу­ло опубліко­вано ре­єстр фоно­запи­сів: [Українсь­кий діа­лект­ний фоно­фонд: науково-інфор­мацій­не ви­дан­ня / П.Ю. Грицен­ко, О.А. Мала­хівсь­ка, В.М. Поісто­го­ва. К., 2004, 170 с].

Пере­важ­на біль­шість зраз­ків мов­лен­ня — це оцифро­вані запи­си мов­лен­ня, які бу­ли здійсне­ні впро­довж 1960х-70х ро­ків на магніто­фон­ну плів­ку в польо­вих (експе­дицій­них) умо­вах. То­му біль­шість зраз­ків мов­лен­ня ма­ють не­висо­ку якість зву­чан­ня. Од­нак це ніяк не примен­шує еврис­тич­ний потен­ціал фоно­запи­сів. Зраз­ки усно­го діалект­ного мов­лен­ня — це без­цін­не джере­ло для науко­вого вивчен­ня українсь­кої мо­ви; а їхнє зібран­ня й існуван­ня у вигля­ді фон­ду — це емпі­рич­на ба­за для дослід­ника.